Персональний сайт
вихователя дитячого садка
Піскунової Любові Вікторівни
Тема: «Повітря»
Дослід 1. Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Хід досліду.
Склавши у трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струмінь "звучить" і відчувається на губах.
* Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
* Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.
* Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не
потрапляє?
* Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
* Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них
важча? Чому?
Висновок : повітря є навколо нас і у воді.
Дослід 2. Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: весняна або літня днина.
Хід досліду
* Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
* Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря непрозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.
Дослід 3. Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Хід досліду.
Запропонувати дітям на короткий час затулити носа і рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.
Висновок : Люди і тварини не можуть обходитись без повітря.
Дослід 4. Мета: Доказать, що банка не порожня, в ній є невидиме повітря
Обладнання:
1. Порожня скляна банка 1,0 литр.
2. Паперові серветки – 2 штуки.
3. Маленький шматочок пластиліна.
4. Каструля з водою.
Хід досліду.
Спробуємо опустити в каструлю з водою паперову серветку. Звичайно, вона намокла. А тепер за допомогою пластиліну закріпимо таку саму серветку всередині банки на дні. Перевернемо банку отвором до низу і акуратно опустимо в каструлю із водою на саме дно. Вода повністю закрила банку. Акуратно виймаємо її з води. Чому ж серветка залишилась сухою? Тому, що в ній повітря, воно не пускає воду. Це можна побачити. Знову таким же чином опускаємо банку на дно каструлі і повільно нахиляємо її. Повітря вилітає з банки пузирем.
Висновок : Банка тільки здається порожньою, але насправді – в ній повітря. Повітря невидиме.
Дослід 5. Мета: Доказать, що мішечок не порожній, в ньому є невидиме повітря.
Обладнання:
1. Міцний прозорий поліетиленовий мішок.
2. Дрібні іграшки.
Хід досліду.
Наповнимо порожній мішечок різними дрібними іграшками. Мішечок змінив свою форму, тепер він не порожній, а повний, в ньому іграшки.
Викладемо іграшки, розширимо края мішечка. Він знову роздувся, але ми нічого не бачимо в ньому. Мішок здається порожнім. Починаємо згортати мішечок з боку отвору. Мішечок надувається, стає випуклим , ніби наповнений чимось. Чому? Його заповнює повітря.
Висновок : Мішок тільки здається порожнім, але насправді – в ньому повітря. Повітря невидиме.
Дослід 6. Мета: Невидиме повітря навколо нас, ми його вдихаємо і видихаємо
Обладнання:
1. Склянки з водою по кількості дітей.
2. Коктейльні соломинки по кількості дітей.
3. смужки легкого паперу (1,0 х 10,0 см) по кількості дітей
Хід досліду.
Аккуратно візьмемо за край смужку паперу и піднесем вільним боком ближче до носика . починаємо вдихати і видихати. Смужка рухається. Чому? Ми вдихаємо і видихаємо повітря, яке рухає паперову смужку? Давайте перевіримо, спробуємо побачити це повітря. Візьмемо склянку з водою і видихнемо у воду через соломинку. У склянці з явились бульбашки. Це видихаєме нами повітря. Повітря має багато речовин, корисних для серця, головного мозку та інших органів людини.
Висновок : Нас оточує невидиме повітря, ми його вдихаємо і видихаємо. Повітря необхідне для життя людини та інших живих істот. Ми не можемо не дихати.
Дослід 7. Мета: Доказати, що невидиме повітря може пересуватись.
Обладнання:
1. Прозора воронка (можна використати пластикову бутылку с відтрізаним дном).
2. Здута повітряна кулька
3. Каструля з водою, трохи підфарбована гуашшю.
Хід досліду.
Розглянемо воронку. Ми вже знаємо, що вона тільки здається порожньою, але ж в ній повітря. А чи можна його пересунути? Як це зробити? Натягнемо на вузьку частину воронки здуту повітряну кульку і зануримо воронку раструбом у воду. По мірі занурення воронки у воду, кулька роздувається. Чому? Ми бачимо, що вода заповнює воронку. Де ж поділось повітря? Вода його витіснила, повітря пересунулось у кульку. Зів яжемо кульку ниточкою, можемо погратись. В кульці повітря, яке ми пересунули з воронки
Висновок Повітря може пересуватись.
Дослід 8.
Мета : Доказати, що із закритого простору повітря не може пересуватись.
Обладнання:
1. Порожня скляна банка 1,0 литр.
2. Скляна каструля з водою.
3. човник з пенопласта с щоглою та вітрилами з паперу або тканини
4. Прозора воронка (можна використати пластикову бутылку с відтрізаним дном).
5. Здута повітряна кулька
Хід досліду.
Човник на воді. Вітрила сухі. Чи можемо ми опустити човник на дно каструлі і не замочити вітрила? Як це зробити? Беремо банку, тримаємо її строго вертикально отвором до низу і накриваємо банкою човник. Ми знаємо, що в банці повітря, тож вітрила залишаться сухими. Акуратно піднімемо банку і перевіримо це. Знову накриємо банкою човник і повільно будемо опускати її вниз. Ми бачимо, що човник опускається на дно каструлі. Так же повільно піднімаємо банку, човник повертається на місце. Вітрило лишилось сухим. Чому? В банці було повітря, воно витіснило воду. Човник знаходився в банці, тому вітрило не намокло. У воронці теж було повітря. Натягнемо на вузьку частину воронки здуту повітряну кульку і зануримо воронку раструбом у воду. По мірі занурення воронки у воду, кулька роздувається. Чому? Ми бачимо, що вода заповнює воронку. Де ж поділось повітря? Вода його витіснила, повітря пересунулось у кульку. Чому з воронки вода витіснила повітря, а з банки ні? У воронки є отвір, через який повітря може вийти, а у банки нема. Із закритого простору повітря не може виходити.
Висновок: Із закритого простору повітря не може пересуватись..
.
Дослід 9.
Мета : Доказати, що повітря завжди в русі.
Обладнання:
1. Смужки легкого паперу (1,0 х 10,0 см) по кількості дітей.
2. Ілюстрації: вітряний млин, вітрильник, ураган и т.д.
3. Герметично закрита банка із свіжими апельсиновими или лимонними кірками (можна використати флакон с духами).
Хід досліду.
Аккуратно візьмемо за край смужечкуку паперу та подуємо на неї. Вона відхилилась. Чому? Ми видихаєо повітря, воно рухається та рухає паперову смужку. Подуємо на долоньки. Можна дути сильніше або слабше. Ми відчуваємо сильний або слабкий рух повітря. В природі таке відчутне пересування повітря називається вітер. Люди навчилися його використовувати (показ ілюстрацій), але іноді він буває надто сильним і завдає багато шкоди (показ ілюстрацій). Але ж вітер є не завжди. Іноді буває безвітрена погода. Якщо ми відчуваємо рух повітря в приміщенні, це є протяг, і тоді ми знаємо, що відкрите вікно або ж кватирка.
Зараз в нашій групі всі вікна зачинені, ми не відчуваємо руху повітря. Цікаво, якщо немає вітру та немає протягу, то повітря нерухоме?
Розглянемо герметично закриту банку. В ній апельсинові кірки. Понюхаємо банку. Ми не відчуваємо запаху, тому що банка закрита і ми не можемо вдихнути повітря з неї ( із закритого простору повітря не пересувається). А чи зможемо ми вдихнути запах, якщо банка буде відкрита, але далеко від неї? (вихователь відносить банку від дітей десь на 5 метрів і відкриває кришку). Запаху немає! Але через деякий час всі відчули запах апельсинів. Чому? Повітря з банки пересунулось кімнатою.
Висновок : Повітря завжди в русі, навіть якщо и не відчуваємо вітер або протяг.
Дослід 10. Мета: Доказать, що повітря є в різних предметах.
Обладнання:
1. Склянки з водою по кількості дітей
2. Коктельні соломинки по кількості дітей
3. Скляна каструля з водою.
4. Губка, шматочки цегли, грудки сухої землі, цукор-рафінад.
Хід досліду.
Візьмемо склянку з водою і видихнемо у воду через соломинку. В склянці з явились бульбашки. Це видихнуте нами повітря, яке ми бачимо у вигляді бульбашок. Повітря легше за воду, тому бульбашки піднімаються вгору. Цікаво, чи є повітря в різних предметах?
Пропонуємо дітям розглянути губку. В ній є отвори. Можна здогадатись, що в них повітря. Перевіримо це. Опускаємо губку у воду і трохи надавлюємо на неї. У воді з являються бульбашки. Це – повітря.
Розглянемо цеглу, землю, цукор. Чи є в них повітря? Занурюємо почергово ці предмети у воду. Через деякий час у воді з являються бульбашки. Це повітря виходить з предметів, його витіснила вода.
Висновок : Повітря знаходиться не тільки в невидимому стані навколо нас, але й у різних предметах.
Дослід 11. Мета: Доказать, что повітря має об єм, який залежить від того простору , в якому воно заключне.
Обладнання:
1. Две воронки разного размера, большая и маленькая (можно использовать пластиковые бутылки с отрезанным дном).
2. Два одинаковых сдутых воздушных шарика.
3. Кастрюля с водой.
Хід досліду.
Візьмемо дві воронки, велику и маленьку. На їхні вузькі частини натягнемо однакові здуті повітряні кульки. Опустимо воронки широкою частиною воду. Кульки надулися не однаково. Чому? В одній воронці повітря було більше – кулька вийшла великою, в другій воронці повітря було менше, кулька надулась маленька. В цьому випадку правильно говорити, що у великій воронці об єм повітря більше ,ніж у маленькій.
Висновок: якщо розглядати повітря не навколо нас, а в якомусь певному просторі (воронка, банка, повітряна кулька ), то модна сказати, що повітря має об єм. Можна порівнювати ці об єми за розміром.
Дослід 12. Мета: Доказать, что повітря має вагу, яка залежить від його об єму.
Обладнання:
1. Дві однакові здуті повітряні кульки.
2. Ваги с двома чашами
Хід досліду.
Покладемо на чаши вагів по однаковій не надутій повітряній кульці. Ваги врівноважились. Чому? Кульки важать однаково! Надуємо одну з кульок.
Чому кулька роздулась? Що знаходиться в кульці? Повітря! Покладемо цю кульку знову на ваги. Виявилось, що тепер вона переважила не надуту кульку. Чому? Виявляється, повітря має вагу. Надуємо другу кульку, але менше, ніж першу. Покладемо їх на ваги. Більша кулька переважила меншу. Чому? В ній
об єм повітря більший.
Висновок : Повітря має вагу. Вага повітря залежить від його об єму: чием більше об єм повітря, тим більше його вага.
Дослід 13.
Мета: Доказать, що об єм повітря залежить від температури.
Обладнання:
1. Стеклянная пробирка, герметично закрытая тонкой резиновой пленкой (от воздушного шарика). Пробирка закрывается в присутствии детей.
2. Стакан с горячей водой.
3. Стакан со льдом.
Хід досліду.
Розглянемо пробірку. Що в ній знаходиться? Повітря . у нього є певний об єм та вага. Закриємо пробірку гумовою плівкою, не натягуючи надто сильно. Чи можемо ми змінити об єм повітря у пробірці? Виявляється, зможемо. Як це зробити? Опустимо пробірку у склянку з гарячою водою. Через деякий час гумова плівка стане помітно випуклою. Чому? Адже ми не додавали повітря у пробірку, кількість повітря не змінилося, але об єм збільшився. Це значить, що при нагріванні (збільшенні температури) об єм повітря збільшується.
Дістанемо пробірку із склянки з гарячою водою та помістимо у склянку із льодом. Що ми бачимо? Гумова плівка помітно втягнулась. Чому? Адже ми не випускали повітря з пробірки, цого кількість знову не змінювалась, але об єм зменшився. Це означає, що при охолодженні ( зменшенні температури) об єм повітря зменшився.
Висновок: об єм повітря залежить від температури. При нагріванні (збільшенні температури) об єм повітря збільшується. При охолодженні -зменшується.
Дослід 14. Мета: розповісти, як павательний міхур , заповнениный повітрям, допомагає рибам плавати.
Обладнання:
1. Пляшка газованої води.
2. Склянка.
3. Клька невеликих виноградин.
4. Іллюстрациії риб.
Хід досліду.
Наллємо у склянку газовану воду. Чому вона так називається? В ній багато маленьких повітряних бульбашок. Повітря – газоподібна речовина, тому вода газована. Бульбашки повітря швидко піднімаються вгору, вони легше за воду.
Кинемо у воду виноградину. Вона трохи важча за воду і опуститься на дно. Але на неї одразу ж почнуть сідати бульбашка, схожі на маленькі повітряні кульки.
Скоро їх стане так багато, що виноградина спливе. На поверхні води бульбашки луснуть і повітря вилетить. Виноградина знову стає важкою і опускається на дно. Тут вона знову покриється бульбашками повітря і знову спливе. Так буде продовжуватись кілька разів, доки повітря з води не «видихнеться». За таким же принципом плавають риби за допомогою плавального міхура.
Висновок: бульбашки повітря можуть піднімати у воді різні предмети.
Риби плавають за допомогою плавального міхура, заповненого повітрям.
Дослід 15. Мета: Доказать, що в порожній пляшці є повітря.
Обладнання:
1. 2 пластикові пляшки.
2. 2 воронки.
3. 2 склянки (або будь які інші однакові ємкості з водою).
4. Шматочок пластиліна.
Хід досліду.
Вставимо в кожну пляшку воронки. Замажемо горло однієї з плішок навколо воронки пластиліном, щоб не лишилось ніяких щілин. Починаємо наливати у пляшку воду. В одну вся вода вилилась, а в другу (там, де пластилін) пролилося зовсім мало води, вся вона залишилась у воронці. Чому? У пляшці - повітря. Вода, що тече через воронку у пляшку, виштовхує його звідти і займає його місце. Витіснене повітря виходить через щілини між горлом і воронкою. У закупореній пластиліном плашці теж є повітря, але у нього нема можливості звідти вийти і поступитись місцем воді, тому вода залишається у воронці. Якщо зробити в пластиліні хоча б маленьку дірочку, то повітря з плішки зможе виходити через неї. І вода з воронки потече у пляшку.
Висновок: пляшка тільки здається порожньою. Але в ній повітря.
Дослід 16. Мета: Доказать, що в шкірці апельсина є повітря.
Обладнання:
1. 2 апельсина.
2. велика миска з водою.
Хід досліду.
Один апельсин покладем у миску з водою. Він будет плавать. І навіть, якщо дуже постаратись , втопити його не вийде. Очистимо другий апельсин й покладемо його у воду. Апельсин потонув! Як же ж так? Два однакових апельсина, але ж один плавав, а другий потонув! Чому? В апельсиновій шкірці є багато бульбашок з повітрям. Вони виштовхують апельсин на поверхню води. Без шкірки апельсин тоне, тому що важче води, яку витісняє.
Висновок: Апельсин не тоне у воді, тому що в його шкірці є повітря і воно утримує його на поверхні води.
